Прикарпаття готується до Великодніх свят і кожен намагається зробити щось добре в час Великого посту. Не відстає і влада, щоправда у неї традиційно – робить, щоб як найкраще – виходить як завжди. «Опалювальний сезон у місті Івано-Франківську закінчено достроково, - рапортує обласна газета «Галичина». - З понеділка, 6 квітня, тепло споживачам уже не подається. І це пов’язане не з відсутністю лімітів газу для ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» через його велику заборгованість перед постачальником цього енергоносія, а з тим, що температура повітря надворі значно перевищує багаторічні кліматичні норми для першої декади квітня. Втім, воду з опалювальних систем ще не спущено, і в разі різкого похолодання котельні готові відновити подачу тепла — правда, лише дитсадкам і школам. Гаряча ж вода наразі надходить до помешкань івано-франківців. Як поінформували нас у «Теплокомуненерго», відключатимуть мікрорайони від гарячого водопостачання вже після свят». Але це ще не всі подарунки від місцевої влади мешканцям міста. «Минулого місяця мешканці обласного центру мали подивування. Увечері на багатьох вулицях міста не вмикалося вуличне освітлення, і вони поринали у пітьму, - пише газета «Репортер». - А ще, машина, яка мала б обприскувати і мити дорогу водою, повільно просувається вулицями міста і попросту тре щіткою узбіччя проїзних частин. Від пилюки, яка підіймається догори на багато метрів, утворюється справжній туман. Пилюка осідає на людей, яким не пощастило потрапити у цей вихор. Найгірше, що мешканцям доводиться цим дихати. Це ж яким «генієм» треба бути щоб додуматися до такого «чищення?». Проте івано-франківці у відповідь і собі стали робити подарунки для влади. Міські таксисти минулого тижня намагалися вручити міському голові подарунок – «запорожець» як знак «вдячності» за дороги. Газета «Репортер» описує як мер відреагував на дармовий подарунок: «організатори акції підігнали до білого дому автомобіль, обгорнули його клейонкою, зверху причепили бант. Також підготували довіреність на мера Віктора Анушкевичуса, техпаспорт та ключі від авто. Міський голова подарунок не прийняв, навіть не вийшов до організаторів акції Хоча декілька разів виглядав із вікна свого кабінету». Вочевидь, таксисти не врахували смаки мера – дарувати треба було якусь «іномарку», бодай з колекції тих моделей, які любить наш мер. І хоч акція не зовсім вдалася, проте спонукала населення міста до нової ідеї вирішення своїх проблем – дарувати чиновникам та депутатам частину проблемного об’єкту. «Черга на земельні ділянки в Івано-Франківську – чимала – 2902 особи. Вона майже не просувається, і люди поволі втрачають надію, - пише газета «Репортер». - Три роки тому міська влада пообіцяла івано-франківцям надати приблизно 400 ділянок під індивідуальну забудову і таким чином значно просунути тую чергу. Але до нині землі ніхто не отримав, і невідомо коли отримає, та чи отримає взагалі…Все вперлося в управління земельних відносин». І от, підказка таксистів надихнула народ на неординарні ідеї задля вирішення свого земельного питання. «Мешканцям міста запропоновано нестандартну методику – скинутися по кілька метрів земельки на чотири п’ять ділянок і подарувати їх двом- трьом депутатам міськради – бажано із земельної комісії. А ще дві-три ділянки «запрезентувати» чиновникам облкомзему чи якогось іншого актуального у цій ситуації відомству…. За кілька місяців – неможливе стане можливим - бо коли мова йде про «чуже», чиновницька психологія працює на віднайдення причин відмови. Коли ж йтиметься про «своє», чиновник буде шукати засоби до вирішення проблеми», - пише газета. Отож, все геніальне – просте - даруєш чиновнику частину землі, лісу, озера, і твої проблеми можуть частково зменшитися. Інша проблема - що ж робити з тим, що поки що належить ще всім нам. Наприклад, водні ресурси. Кілька газет взялися за з’ясування цього питання. «Івано-Франківщина є областю маловодною, а відтак і „малорибною”. Саме тому промислове рибальство як таке на річках Прикарпаття заборонене. Тож ніхто не має права ловити рибу сітями. Ну а екрани і взагалі вважаються виключно браконьєрським знаряддям (риба в них заплутується), - пише газета «Галицький Кореспондент». За часів Кучми, коли корупція мала організований характер «система працювала таким чином, що дохід офіційних структур, які фактично повинні були потурати браконьєрству, організовувати і контролювати його, розщеплювався: пару десять копійок із кожної гривні йшли в Міністерство АПК і губилися десь там у владних коридорах. Окрім того, рибінспектори в областях забезпечували постачання екологічно чистої екзотичної риби з Дністра на приватні та владні фуршети. Але систему, що склалася на початку 2000-х, „заламали” представники нової влади централізовано — в 2005-му». Далі газета описує «помаранчеву систему» рибнадзору: «в нашій області виникли окремі злочинні угруповання, які поділили територію ріки, і влаштували на ній свій „порядок”. От тоді почали масово „глушити” рибу. Від 12-вольтних акумуляторів перейшли до 24-вольтних, КАМАЗівських, після чого Дністром попливли потоки мертвої риби. Більшу і цінну вибирали, решту пускали за водою. Зараз на Франківщині склалася кримінальна структура з вилову і збуту дністровської риби.. Відтак, процвітає хаотичне браконьєрство — коли ловлять сітями, екранами й електровудками, коли на ріку виходять і незаконні риболовецькі бригади по 10-15 чоловіків, і придністровські селяни, і навіть посадовці („набрати риби на весілля сину...” тощо)… Така система перетворила головну прикарпатську річку Дністер на пустелю — ні луски тобі в ній, ні хвоста». Як же влада бореться за луску й хвости? Виявляється дуже просто: «Івано-Франківський міськвиконком прийняв рішення про незаконність торгівлі сітками та іншими браконьєрськими знаряддями на місцевих ринках. Проте, хто буде виконувати цей припис- невідомо. Сітки і далі продаються, – пише газета «Івано-Франківський Оглядач». – Випадки, коли в кінці 90-тих років трудяги з переповненими рибою мішками приторговували на базарі в пам’яті ще свіжі. Ймовірно, що цьогоріч ситуація з масовим виловом риби повториться, бо люди роботу втратили, а це, нині, чи не єдиний спосіб для заробітку». Зрештою, коли трудяги виходять на рибалку - це можна розцінити як спосіб зняття стресу. Але й тут намічаються чергові проблеми. Газета «Прикарпатська Правда» пророкує: «плюндруючи до тла доленосні виробництва і пускаючи блудом їх трударів, уряд вирішив латати бюджетні діри за рахунок накрути цін на горілчано-тютюнові вироби… таким чином простому трударю буде проблематично знімати стреси, викликані життям-буттям у створеному нищівною політикою уряду «раю», сто грамами горілки чи сигаретою». Трудящу душу вже так «обклали» податками з усіх сторін, що хоч на той світ подавайся. Проте і там виявляється - проблеми. «Душі померлих потребують нашої допомоги, бо вони цілком безпомічні. Вони терплять без заслуги. Господь Бог тільки вибірково дозволяє деяким душам явитися і попросити у живих помочі, - розмірковує студент духовної семінарії на сторінках газети «Вечірній Івано-Франківськ». Наш уряд вже точно не думав про померлих, яким виявляється також треба помагати. І добре, що Бог «позволяє» лиш одиницям з’являтися і просити допомоги. Та якщо ця тенденція зростатиме і відправленні в небуття будуть вертатися як Акакій Акакієвич з гоголівської «Шинелі», то урядовцям вже ні спати, ні жити не доведеться. Але й тут є вихід. Івано-Франківські мормони спішать на допомогу. Вони «запропонували мешканцям міста знайти інформацію про своїх далеких предків, щоб потім отримати можливість провести над мертвими таємні обряди. Давно померлих прадідів та прабабусь тих франківців, які спокусяться на цю пропозицію, можуть посмертно “охрестити”, прийняти в члени цієї релігійної громади і навіть “запечатати шлюб”, тобто одружити для щасливого сімейного життя на небесах, - пише газета «Галицький Кореспондент». Що ж, може вже тоді померлі остаточно заспокояться і не будуть турбувати наших урядників? А з живими вони вже якось розберуться... Василь Хом’як, «ОстроВ»
